У сучасній Україні дуже складно знайти людину, яка в своєму житті жодного разу не стикалася з іноземною мовою. Не має значення звідки ти родом - з міста-мільйонника чи з невеличкого села - скоріше за все ти знаєш, що таке "Do you speak English?", "Sprechen Sie Deutsch?", чи принаймні "Parlez-vous Francais?". Але навіть якщо ти знаєш як дати стверджувальну відповідь на це запитання, не факт, що ти дійсно вмієш розмовляти мовою, яку тобі довелось вивчати. Тут постає питання — чому після багаторічного вивчення іноземної мови у школі, а можливо навіть і у виші, так багато наших співвітчизників можуть сказати виключно щось на кшталт "My name is Vova"? Давайте спробуємо проаналізувати причини цього непорозуміння.
На мій погляд, першою причиною в хіт-параді нереалізованого поліглота можна поставити відсутність мотивації. Далеко не кожна дитина шкільного віку пов'язує шкільне навчання безпосередньо зі своїм світлим майбутнім, а думки про кар'єрний ріст, на жаль, часто наздоганяють нас дещо пізніше. Як часто ми чуємо висловлювання типу: "Ну чого ж я не вчився в школі? Стільки б грошей можна було б зараз зекономити!". Також проблемою можна назвати відсутність сучасних навчальних посібників, а як результат - використання застарілих підходів до вивчення мови. Звичайно, слід віддати належне ентузіастам сфери освіти, які незважаючи на невисоку заробітну платню та інші "радощі" професії, умудряються розвиватися професійно і йти в ногу з досягненнями науки про мову. Але не можна не помітити, що їхня кількість не є достатньою в цьому океані мовного невігластва.
Звичайно, список можна продовжувати і я буду рада, якщо Ви приєднаєтесь до моїх роздумів. Але хочеться закінчити на позитиві. Тому бажаємо усім, хто зараз вчиться ентузіазму і хороших результатів!
